|
|
 ШУЛЬЦ
Бруно
(12.07 1892, Дрогобич, Львівщина –
19.11 1942, там же)
Письменник, художник. Літературні
критики ставлять книжки Б.Шульця на один рівень з творами М.Пруста
та Ф.Кафки. Посмертна слава Б.Шульця – світового рівня.
Навчався у Львівському
політехнічному інституті та Віденській академії мистецтв (стажувався
в Парижі, Варшаві).
Б.Шульц – письменник та живописець,
талант якого пробуджений понадчутливим незвичайним сприйняттям
оточуючого середовища. Таким чином дитинство стало для майбутнього
митця невичерпним джерелом натхнення. "Мистецтво, яке мені найближче
– це вміння повертатися в минуле, у дитинство. Коли б була
можливість спрямувати час у зворотний бік, якоюсь прихованою стежкою
потрапити в дитинство, знову пережити його повноту і всеоб'ємність –
це стало б надбанням "геніальної, месіанської доби", яку обіцяють і
якою клянуться всі міфології світу" – зізнавався Б.Шульц, який виріс
у багатомовному середовищі: в родині – польська й німецька мови, а
на вулиці ще й українська та ідиш...
На початку 20-х років Б.Шульц
працював над циклом рисунків "Книга ідолопоклонництва", брав участь
у колективних експозиціях у Варшаві та Львові. Тоді ж він у Закопане
(Краківському передмісті, яке художники облюбували для пленерних
етюдів) познайомився з письменниками В.Риффом та Д.Фогель.
Листування з цими однодумцями склали основу першої книги Б.Шульця "Цинамонові
крамниці", яку йому вдалося видати за сприяння відомої письменниці
З.Налковської. Дебют Б.Шульця став сенсацією в Польщі. З ним
знайомляться представники молодого літературного покоління
В.Гомбрович, Ю.Тувім, Т.Бреза. Його оповідання з радістю друкують у
столичних журналах. Виникає дискусія, в якій Б.Шульц одержує змогу
сформулювати своє бачення основ поетики "Цинамонових крамниць": "Я
вважаю "Крамниці" автобіографічною повістю. Не лише тому, що вона
написана від першої особи і що в ній можна знайти події та
переживання дитинства автора. "Крамниці" – автобіографія, а швидше –
духовний родовід, оскільки в ній відтворено духовне походження аж до
тих глибин, де воно переходить у міфологію, тоне в міфологічному сні.
Мені завжди здавалось, що витоки індивідуального духу, якщо досить
глибоко дослідити їх, губляться в яких-небудь міфічних нетрях. Це
останнє дно, далі якого проникнути не можна". Наступного після
дискусії року в програмному есе "Міфологізація реальності" Б.Шульц
розвинув ідеї поетики міфологізування і зробив їх основою своєї
теорії літературної творчості. Вслід за М.Хайдеггером він шукає
зв'язок між причиннонаслідковістю дійсності та законами поетичної
мови. Слово у Б.Шульца – носій першоміфу, у зв'язку з цим мету
поезії він бачить у розкритті основ буття, схованих у слові, у
поверненні до джерел слова та життя. Після виходу у світ "Цинамонових
крамниць" Б.Шульц переживав найактивніший період своєї творчості:
працював над книжкою "Санаторій під клепсидрою", перекладав "Процес"
Ф.Кафки. Як митець, Б.Шульц формувався під впливом філософських ідей
К.Юнга та Ф.Кафки. Виходом 1937 року "Санаторію..." завершився
період творчих успіхів та сподівань Б.Шульця. Його намагання видати
книги в Європі, а також організувати виставку творів живопису
завершилися невдачами. Особисті негаразди митця розвивалися
паралельно трагічним європейським подіям: 1939 року спалахнула ІІ
Світова війна. Б.Шульц переживає в Дрогобичі прихід і відхід
нацистських та радянських військ. Його примушують малювати портрет
Й.Сталіна й полотно "Звільнення народу Західної України". Потім
арештовують за використання в картині блакитних і жовтих кольорів.
За німців Б.Шульц перебуває в єврейському гетто і врешті трагічно
гине від кулі німецького офіцера.
1992 рік ЮНЕСКО проголосила роком
Бруно Шульця. Його книги "Цинамонові крамниці" та "Санаторій під
клепсидрою" перекладені на всі європейські мови, а також на японську,
гебрейську, корейську.
Франція удостоїла митця (посмертно)
найпрестижнішої літературної премії, Канський фестиваль – високого
призу за фільм за повістю "Санаторій під клепсидрою", документи,
пов'язані з його біографією репрезентовані в Центрі єврейської
історії в Манхеттені (США). Ізраїльтяни вирубали п'ять фресок
Б.Шульця в Дрогобичі й вивезли до меморіального музею Холокосту в
Ізраїль. Ці фрески виявив німецький режисер Б.Гейсслер.
Кілька країн нині змагаються за
право вважати Б.Шульця "своїм" Митцем, хоча кілька десятиліть тому
його творчість була відома лише відданим прихильникам його таланту,
насамперед у Польщі. Б.Шульц сьогодні вважається одним з тих митців
світу, які не лише відобразили дух сучасної їм доби, але й своєю
творчістю сприяли формуванню нової гуманітарної стратегії. Ідея
міфологізму, відроджена в кінці ХІХ століття творчістю Ф.Ніцше та
Р.Вагнера, в ХХ столітті стала однією з провідних категорій
культури. Проза Б.Шульця звернена не стільки до особистої біографії
чи історії, скільки до інтерпретації вічних думок, що закладені в
основу біблейського міфу.
Українські реалії, власне,
дрогобицькі вулиці, магазини, гімназія, театр були для письменника
постійним джерелом мистецького натхнення як Вітебськ для М. Шагала
чи Дублін для Дж.Джойса. Створений творчою уявою Б.Шульця
міфологічний образ Міста – символічний простір, якому притаманні
універсальні риси знову ж таки витвореного Шульцем Всесвіту, має
конкретні риси все того ж Дрогобича.
|
