|
 ЯРИМОВИЧ
Михайло
Народився 13 жовтня 1933 року (Білосток, Польща (українське Підляшшя).
Один з керівників Національного Космічного Агентства (NASA) США (очолював
проекти створення орбітальних станцій для міжпланетних польотів).
Президент Міжнародної академії астронавтики (1966). Голова
науково-дослідного підрозділу НАТО (з 1996).
Навчався в Нью-Йоркському університеті (вивчав аеронавтичну інженерію),
Колумбійському університеті (доктор філософії, інженерних наук).
Від 1962 до 1977 – працював на Уряд США: помічник адміністратора з
експлуатаційних операцій Адміністрації з наукових досліджень в
енергетиці, керівник дослідницьких і дослідних підрозділів
Військово-Повітряних Сил США, директор групи консультантів НАТО з
аерокосмічних досліджень і розвитку (Париж), заступник секретаря з
наукових досліджень і розвитку, директор орбітальної лабораторії ВПС
США з дослідження Космосу. Посідав відповідальні пости в
Національному комітеті США з аеронавтики і дослідження космічного
простору, в Програмі центру управління космічними польотами (зокрема
висадка "Аполлона" на Місяць, "Шатл").
1977-81 – віце-президент департаменту інжинірингу і передових технологій
компанії "Норт Америкен Аероспейс Оперейшнз" (Північноамериканські
аерокосмічні операції).
М.Яримович – відповідальний за функціонування систем космічних кораблів
"Аполлон" (системи електронного управління двигунів, навігації,
стабілізації та контролю). М.Яримович був одним з тих, хто
здійснював проект польоту на Місяць, розроблений Ю.Кондратюком.
Від 1965 року М.Яримович працював у Департаменті оборони, де як
технічний директор керував реалізацією проекту Орбітальної космічної
лабораторії з екіпажем на борту. Пізніше – відповідав за всі
оборонні проекти Повітряних сил США, включно з системою навігації
GPS.
1970 уряд США доручив М.Яримовичу виконувати трирічну
науково-дипломатичну службу директора Дорадчої групи аерокосмічних
дослідів та розвитку при НАТО у Франції (це єдина установа, що на
прохання уряду Франції залишилася в Парижі після перенесення
головної квартири НАТО до Брюселю).
1973 року М.Яримович – головний науковець Повітряних сил США, головний
технічний дорадник головного командувача Повітряних сил США. 1975 –
Президент Г.Форд доручив М.Яримовичу відповідати за новостворену
Агенцію дослідів і розвитку енергетики (ERDA), яка була покликана
пристосувати Атомну енергетичну комісію для цивільних потреб і служб
(сьогодні ця агенція відома під назвою Департамент енергетики).
За президентства Р.Рейгана М.Яримович став одним з активних учасників
реалізації проекту SDI (Ініціатива стратегічної оборони або "зоряні
війни").
Після проголошення Незалежності України М.Яримович плідно співпрацює зі
своєю історичною батьківщиною. За його участю реалізується
міжнародний проект "Морський старт" (Sea Launch), де
використовується українська ракета "Зеніт".
М.Яримович – іноземний член НАН України (технічна механіка, США, обраний
25 листопада 1992), почесний член Наукового Товариства імені
Шевченка та Української Вільної Академії Наук.
"Його широкі технічні знання та майстерність керівництва стали важливим
фактором у формуванні розвитку та прийняття концепції і планів
орбітальної лабораторії з екіпажем" – говориться у спеціальній
Грамоті уряду США на адресу М.Яримовича. Він – лауреат міжнародної
відзнаки НАТО "Медалі Кармана" (2001). Активний учасник громадського
українського життя США: зокрема, керував студентською секцією
Товариства Українських Інженерів Америки. Від 1982 – президент
Американського інституту астронавтики і аеронавтики. Від 1984 – член
Міжнародної Академії астронавтики, яка об'єднує понад 1000
найвидатніших науковців всіх ділянок космонавтики світу. Від 1996 –
М.Яримович – президент цієї Академії.
|
