ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ВИДАТНОГО НАРОДОЗНАВЦЯ
Оскар Кольберг – знакова постать у польській фольклористиці й етнографії. Один із фундаторів польського народознавства, учений залишив глибокий слід у польській науці. Його творча діяльність викликала численні схвальні відгуки сучасників, а наукова спадщина після смерті вченого тривалий час продовжувала видаватися, справляючи значний вплив на еволюцію фольклористики.
2014 рік рішенням Сейму Республіки Польща оголошений Роком Оскара Кольберга. 22 лютого 2014 року польська і світова культурна громадськість відзначила 200-ліття від дня народження видатного народознавця. Цій знаменній даті присвячена ціла низка урочистостей, наукових конференцій, видання праць ученого і досліджень його народознавчої спадщини, яка налічує без малого 90 томів.
Однією з найпомітніших ювілейних подій цього року стала міжнародна конференція „Праці Оскара Кольберга як національна і європейська спадщина”, що відбулася 22-23 травня в Познані під патронатом Президента Польщі Броніслава Коморовського. Організаторами конференції виступили Інститут імені Оскара Кольберга, Комітет етнологічних наук Польської Академії наук, Інститут етнології та культурної антропології ім. Адама Міцкевича у Познані, а також Польське народознавче товариство у Вроцлаві.
Напередодні наукової конференції відбулася прес-конференція, у якій взяли участь Анджей Косовські – директор Інституту музики і танцю в Познані, проф. Томаш Ясинські – директор Курницької бібліотеки, проф. Збігнєв Ясевич, директор Інституту ім. Оскара Кольберга – Ян Палка та заступник директора Інституту – доктор Ева Антибожець. На прес-конференції відбулася урочиста презентація двох останніх публікацій – „Oskar Kolberg 1814-1890” Агати Скрукви та „Aż tu nagle… Bajki ze zbiorów Oskara Kolberga” в опрацюванні Елжбєти Міллерової. Того ж дня в Музеї музичних інструментів відбувся концерт, під час якого прозвучали музичні твори О. Кольберга у виконанні викладачів Познанської консерваторії ім. Падеревського – Івони Ковалькоської і Анджея Татарського.
Відкриття наукової конференції розпочалася від музичного привітання у виконанні К. Буджіка. Професор Богуслав Лінетт був нагороджений золотою медаллю за заслуги перед культурою „Gloria Artis”, наданого Міністерством культури і національної спадщини Польщі. Було оголошено вітальний лист від академіка Ганни Скрипник, директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України, який зачитала Лариса Вахніна. З польськими науковцями ІМФЕ імені М.Т.Рильського пов»язують тривалі та плідні контакти.
Пленарні засідання проходили у чотирьох секціях. У першій секції „Оскар Кольберг – документаліст і дослідник культури XIX ст.” представлено діяльність Кольберга і його доробок на тлі епохи. Наукова спадщина Оскара Кольберга справила вплив на становлення та еволюцію польського та європейського народознавства. По-перше, Оскар Кольберг – один із фундаторів фольклористики й етнографії, через те його праці закладали основи цих наукових дисциплін. Методологія та методика його досліджень, стратегія систематизації явищ народної культури містять чимало цінного для сучасних дослідників. Навіть у своїх ваганнях і зміні поглядів О. Кольберг залишається надзвичайно важливою постаттю для осягнення базових стратегій польської фольклористики.
У другій секції „З проблематики Ludu…” обговорено у який спосіб матеріали Кольберга можуть бути систематизовані і тлумачитися у світлі теорії гуманітарних і соціальних наук. Адекватна рецепція наукової спадщини О. Кольберга включає в себе не лише вивчення його внеску в польську фольклористику, а й вплив на європейське народознавство. Праці О. Кольберга дають величезний матеріал для порівняльних студій над методикою збирання і систематизації фольклору сучасних дослідникові вчених інших європейських держав. Це дає можливість висвітлити контактні впливи і визначити роль праць О. Кольберга у становленні й розвитку європейської і світової фольклористики.
Третя секція „Оскар Кольберг – документаліст музичного фольклору, теоретик і композитор” стосувалась документації музичних творів XIX ст.
Четверта секція „Сучасна рецепція доробку Оскара Кольберга” розглядала продовження роботи Кольберга сучасними дослідниками, орієнтуючись, насамперед, на регіоналізми. Стан сучасного антропоцентричного народознавства диктує потребу адаптації наукової спадщини О. Кольберга. Не лише всебічного дослідження й упорядкування здійснених ним записів, а й актуалізації цього величезного наукового матеріалу в сучасному культурному процесі. Інакше кажучи, переведення праць дослідника з „музейної” в актуальну сферу наукового побутування.
Проблемам становлення методології народознавства у працях О.Кольберга та впливу його спадщини на сучасну еволюцію комплексу народознавчих дисциплін.
В роботі конференції, крім польських вчених взяли участь також науковці Болгарії, Білорусі, Німеччини, Росії, Сербії, України, Чехії.
ІМФЕ імені М.Т.Рильського репрезентували зав.відділу мистецтва та народної творчості зарубіжних країн Лариса Вахніна та аспірантка згаданого відділу Іванна Церковняк.
В рамках конференції було організовано екскурсії до Великопольського Етнографічного Парку і Національного музею сільського господарства та агропромислового комплексу в Шреняві.
Прихід у польську фольклористику Оскара Кольберга символізував настання нового етапу розвитку народознавства. Його титанічна праця у справі збирання, систематизації та видання величезних масивів народнопоетичної творчості стала найбільшим внеском у становлення польської фольклористики та етнографії, вироблення наукових засад запису, систематизації та видання явищ народної культури і побуту. Постать Оскара Кольберга є знаковою і для України, його багатотомна спадщина нараховує більше 10 томів українських фольклористичних та етнографічних матеріалів.
Символічно, що в цей же час в Познані проходила 5-та Українська Весна, на всіх вулицях було встановлено стенди з написом «Україна 2014».
Зліва направо - директор Інституту славістики ПАН, проф., докт.габ. Анна Енгельгін, завідувач кафедри фольклористики та культурознавства Опольського університету, проф., докт.габ. Тереса Смолінська, проф., докт.габ. Єжи Бартмінський (голова оргкомітету), Л.К.Вахніна (Україна), директор Інституту імені Оскара Кольберга в Познані Ян Палка.
|
