|
 БАХ
Олексій
(5.03 1857, Золотоноша на
Полтавщині – 13.05 1946, Москва, РФ)
Біохімік (засновник
наукової біохімічної школи СРСР).
Навчався в Київському
університеті.
Крім науки О.Баха
цікавила політика й він став активним учасником революційних подій в
Росії, оскільки був принциповим противником царського режиму. З цих
причин зазнав переслідування й вимушений був емігрувати. З 1885 –
жив у Франції, США, Швейцарії, де займався науковою діяльністю.
Після лютневої революції в Росії повернувся на батьківщину і
відійшов від політики, повністю віддавшись науці.
1920 – створив
Біохімічний інститут Наркомздрава. 1928 – очолив Всесоюзну асоціацію
працівників науки і техніки. 1935 – разом з О.Опаріним заснував
Інститут біохімії АН СРСР і був його директором (з 1944 інституту
присвоєно ім'я Баха).
О.Бах – автор популярної
в СРСР праці з економіки "Цар-голод".
Ця книга – закономірне
явище в біографії вченого. О.Бах, як хімік, віддавав перевагу у
своїх дослідженнях трьом ключовим проблемам біохімії: хімізм
асиміляції вуглецю зеленими рослинами, який лежить в основі
утворення органічних речовин у природі; окислювальні процеси, що
відбуваються у живій клітині, зокрема хімізм дихання; вчення про
ферменти (ензимологію). Дослідження у цих напрямках принесли вченому
низку відкриттів. Наприклад, він дав своє пояснення змісту процесу
утворення цукру внаслідок асиміляції вуглекислоти. Особливе значення
відкриття О.Баха мали для розвитку уявлень про хімізм дихання.
Видатний біохімік створив
нові експериментальні методи дослідження ферментів, котрі
застосовуються і в наш час. Результати ензимологічних досліджень
О.Баха використовуються в сучасній технічній біохімії для
виробництва хліба, пива, чаю, тютюну тощо.
|
