|
 БЕН-ЦВІ
Іцхак
(24.11 1884, Полтава – 23 квітня
1963, Єрусалим, Ізраїль).
Президент Ізраїлю (1952-63).
Навчався у Київському та
Стамбульському університетах.
І.Бен-Цві (Ісаак Шимшелевич) –
один із засновників держави Ізраїль. 1904 року він відвідав
Палестину й став засновником Поалей Ціону – робітничого
сіоністського руху. 1905 був засланий до Сибіру, звідки втік й 1907
поселився в Палестині, де разом з Д.Бен-Гуріоном створив Гашомер –
єврейську організацію самооборони. У цьому ж році він від партії
Поалей Ціон був делегований на Восьмий Сіоністський Конгрес, котрий
відбувся в Гаазі, став одним із засновників військової організації
Бар Гіора. 1910 разом з дружиною Рахель Янаіт заснував друкований
орган соціалістичного руху Ахнут ("Єдність").
1912 разом з Д.Бен-Гуріоном відбув
до Туреччини. З початком І-ї Світової війни обидва були вислані
турецькою владою з обвинуваченням у сіоністській діяльності.
Депортовані разом з іншими сіоністськими лідерами до США, І.Бен-Цві
та Д.Бен-Гуріон організували Єврейський легіон. В Палестину вони
повернулися 1918 року й посіли чільні місця у керованій
Великобританією за мандатом Ліги Націй єврейській общині. 1944
І.Бен-Цві став президентом Єврейської національної ради.
14 травня 1948 І.Бен-Цві підписав
Декларацію незалежності і був обраний членом тимчасової Державної
ради Ізраїлю.
1949 – депутат Кнесету
(парламенту).
8 грудня 1952 року І.Бен-Цві
обраний президентом Ізраїлю. Переобраний на цей пост в 1957 та 1962
роки.
І.Бен-Цві заснував Інститут для
вивчення історії життя общин східних євреїв на Близькому та
Середньому Сході (нині – Інститут Бен-Цві).
Він автор книг "Зниклі й відроджені
племена Ізраїлю" (1952), "Палестина під 400-літнім пануванням
Османів" (1955) та інших.
|
