|
БЕРТРЕН
Луї-Алексис (Луї-де-Судак)
(29.09 1852, Оран, Франція – ..,09
1918, Феодосія, Україна).
Французький, турецький, іспанський
віце-консул в Криму. Письменник.
Навчався у Франції в муніципальній
колегії (філософія та література).
В Україну Л-А. Бертрен потрапив
завдяки батькові, який працював інженером на будівництво залізниці в
Криму (Джанкой -Феодосія), потім одружився з донькою керчинського
градоначальника.
У зв'язку з фінансовими проблемами
на будівництві 1860 року родина повернулася до Франції. 1887 року
Луї Бертрен приїздить до Одеси, де стає приватним вчителем
французької мови. На початку 90-х років поселяється в садибі "Новий
світ" поблизу Судака, де пише публіцистичні та краєзнавчі нариси під
псевдонімом Луї де Судак. Стає почесним консулом Франції, Туреччини
та Іспанії в Криму.
З початком війни між Францією та
Туреччиною залишається консулом лише Іспанії. Досліджує так звану
справу "Намисто королеви", пов'язану з іменем графині де
Ламотт-Валуа і публікує нариси на цю тему. 1892-1903 – паризьке
видавництво Кальман Леві видає книгу Л.Бертрена "Мандри по Криму".
Публікує романи "Еммануїл де Габле" (1897), "Син Тартарена в Росії"
(1905), "Про знання в релігії" (1911). За заслуги в громадській та
літературній діяльності Л.Бертрен нагороджений французьким орденом "Офіцер
Академії", турецьким "Меджидлі" та російським орденом Станіслава
ІІІ-го ступеню.
|