|
|
 ВЕРНАДСЬКИЙ
Володимир
(12.03 1863, Петербург –
6.01 1945, СРСР).
Вчений-енциклопедист
(Росія, СРСР).
Навчався в Петербурзькому
університеті.
Батько майбутнього
вченого – киянин І.В.Вернадський після закінчення Київського
університету, викладав там політекономію (завідувач кафедрою).
Пізніше викладав політекономію та статистику в Московському та
Петербурзькому університетах. 1868 року Вернадські переїхали до
Харкова, де Володимир навчався в гімназії. З 1874 року родина
Вернадських жила у Відні, Дрездені, Венеції, де І.В.Вернадський
стажувався в галузі політекономії. Повернувшись з-за кордону, родина
поселилась у Петербурзі.
Після навчання в
Петербурзькому університеті В.Вернадський удосконалював свої знання
з мінералогії в Італії, Німеччині та Франції. Після закордонного
стажування вчений викладав у Московському університеті курс
мінералогії та кристалографії.
Події 1917 року в Росії
повертають В.Вернадського до України, де він стає одним із
засновників Української Академії Наук. Це був складний для вченого
час – він був готовий емігрувати на Захід чи в Америку, але
врешті-решт повернувся в Петроград. 1922-24 – В.Вернадський читав
лекції в Сорбонні (Париж). Повернення в СРСР вчений відзначив
публікацією найголовнішої книги свого життя – "Біосфера", в якій
вперше теоретично обґрунтував поняття біосфери як шару активного
органічного життя на Землі, що використовує енергію Сонця та
перебуває в тісних прямих і зворотних зв'язках з геологічними
оболонками та атмосферою Землі. Вчення про біосферу В.Вернадського є
основою пізнання законів розвитку людської цивілізації, що конче
потрібно Людству для передбачуваного існування на планеті Земля.
Останні роки свого життя вчений присвятив філософсько-теоретичним
розробкам проблем "Життя в космосі", "Автотрофне живлення людини" та
вченню про ноосферу. Наукові досягнення В.Вернадського мають
неоціненне світоглядне значення для Людства, оскільки доповнюють
такі фундаментальні поняття, як матерія, енергія, простір, час та
Всесвіт. Вчення про ноосферу – основа сучасних стратегій розвитку
цивілізації. В.Вернадський – видатний мислитель сучасності, який
своїм могутнім інтелектом прокладав нові магістральні шляхи пізнання
Всесвіту і законів розвитку цивілізації. Він – основоположник
геохімії, біогеохімії та радіогеології. Його ідеї лягли в основу
нових провідних напрямів сучасної мінералогії, геології,
гідрогеології. Вчений визначив роль організмів у геохімічних
процесах, висунув проблему рідкісних та розсіяних елементів, поклав
початок розшукам родовищ урану та радію в СРСР.
В.Вернадський – Академік
Петербурзької АН (з 1912), професор Московського університету.
Організатор та директор Радієвого інституту (1922-39), Біохімічної
лабораторії (з 1929, пізніше – Інститут геохімії та аналітичної
хімії АН СРСР імені Вернадського). Дійсний член низки зарубіжних АН.
Засновник Української академії наук (1918), перший її президент.
Дійсний член НТШ (Наукового Товариства імені Шевченка).
В.Вернадський належить до
тих патріотів України, які передбачали щасливе завтра свого народу,
який обов'язково посяде гідне місце і в Європі, і в світі. Перед
смертю вчений передав до Академії наук України свої спогади, в яких
зазначав: "Я вірю у велике майбуття і України, й Української
академії наук..." Батьківщина завжди була у серці вченого. Він добре
знав історію України, свого роду: по батьковій лінії Вернадські –
учасники визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Прадід
В.Вернадського навчався в Києво-Могилянській академії. Батько –
киянин Іван Вернадський (1821-1884) – вчений-економіст, противник
кріпацтва, соціалістичних ідей та общинного землеволодіння,
прихильник ідей ринкової економіки. Дружина В.Вернадського теж з
давнього українського роду Старицьких. Свої роздуми про долю України
вчений виклав у багатьох працях, зокрема, в статті "Українське
питання і російська громадськість".
|
