|
ГІНСБЕРГ Аллен
(3.06 1926, Ньюарк, Нью-Джерсі –
5.04 1997, Нью-Йорк, США)
Поет, один із засновників "бітництва"
("розбитого покоління" – спадкоємців "втраченого покоління") – руху
американської молоді середини 50-х – початку 60-х років ХХ століття,
яка була незадоволена стандартизацією особистості в суспільстві та
виражала свій протест демонстративним порушенням прийнятих норм
поведінки.
Навчався в Колумбійському
університеті.
Майбутній поет народився в родині
вчителів, котрі емігрували до Америки зі Львова. Батько – Луїс
Гінсберг (львів'янин за народженням) був поетом, викладав англійську
мову у вузах. Мати – Наомі Леві Гінсберг – американська комуністка.
Саме під її впливом Аллен вирішив вивчати економіку, щоб пізніше
"допомагати трудящим".
Ім'я "втраченому поколінню"
Е.Хемінгуея, Р.Олдінгтона, Дж. Дос Пассоса, У.Фолкнера, Е.М.Ремарка
у 20-ті роки ХХ століття дала Гертруда Стайн, а "розбитому
поколінню" – Джек Керуак (1922 – 1969). "Бітники" голосно заявили
про себе в 60-ті роки: хіпі, контркультура, "нові ліві", сексуальна
революція, рух за узаконення наркотиків, права сексуальних меншин...
Все це знайшло своє відображення в
творах "батьків" руху бітництва: Д.Керуака, У.Берроуза, та
А.Гінсберга, котрі декларували себе вічними чужаками традиційним
суспільним та культурним цінностям. Суспільні протести "бітників"
проти тоталітарних режимів, війни у В'єтнамі тощо носили теж
епатажний характер (А.Гінсберга висилали з Куби та Чехословаччини,
арештовували в США).
У СРСР твори А.Гінсберга
перекладали російські поети А.Вознєсєнський та Є.Євтушенка. 1961
року побачив світ збірник поезій А.Гінсберга "Пусте дзеркало". Але
популярність йому ще раніше принесла поема "Лемент" – спроба "реабілітації
природної людини" у всіх його виявах. Поема була сприйнята як
маніфест молодого покоління, декларувалась як найпопулярніший
поетичний твір ХХ століття й була перекладена на 28 мов світу.
Подібна реакція супроводжувала й появу поеми А.Гінсберга "Кадіш"
(1961), присвячена пам'яті матері. Після виходу "Індійських
щоденників" (1970) поет оголосив себе прихильником тибетської форми
буддизму – ламаїзму. Новий збірник віршів "Падіння Америки" (1972)
був удостоєний Національної книжкової премії. А.Гінсберга почали
сприймати як гідного спадкоємця У.Уїтмена й він був обраний до
Американської академії мистецтв та літератури.
Останні книги поета: "Ода Плутону"
(1981), "Відвідання батька й друзів" (1993), "Білий саван" (1986), "Заклики
громадянського світу" (1994).
Паралельно літературній творчості
А.Гінсберг вів активну суспільну діяльність: протестував проти
випробування атомної зброї, забруднення довкілля, проти мілітаризму,
політики ізраїльського уряду щодо палестинців.
Серед урядових нагород поета –
французький орден Почесного легіону та інші престижні відзнаки.
|
