|
 ГАЛИЧ
Олександр
(19.10 1918, Катеринослав (Дніпропетровськ)
– 15.12 1977, Париж, Франція)
Навчався в Московському
Літературному інституті та Оперно-драматичній студії
К.Станіславського. Грав на сценах Грозненського Театру народної
героїки та революційної сатири, в Ташкентському театрі В.Плучека,
котрий виступав перед фронтовиками (актор, драматург, поет,
композитор).
Після війни О.Галич (тоді ще
Гінзбург) повертається до Москви. Спроби отримати вищу освіту
завершилися невдачами. Зокрема, до Вищої дипломатичної школи його не
прийняли через причини неофіційного розпорядження радянського
керівництва обмежувати прийом до вузів осіб єврейської
національності.
У ці роки Олександр Галич виступає
активно як драматург. Його п'єси "Похідний марш" та особливо "Вас
викликає Таймир" приносять йому всесоюзну славу. 1954 року на екрани
виходить фільм "Вірні друзі", який посідає чільне місце серед
популярних радянських кінострічок. Режисер Леонід Гайдай дебютував у
кіно, звернувшись до сценаріїв саме О.Галича.
У 60-ті роки О.Галич виступає як
бард-пісняр. Його піснями у супроводі гітари захопилася радянська
молодь. В атмосфері тоталітарного ідеологічного контролю й
монопартійності тексти О.Галича сприймалися як антирадянські.
Поет-пісняр був виключений з членів Спілки письменників СРСР та
Спілки кінематографістів СРСР і в такий спосіб фактично викинутий з
життя (іншими словами – позбавлений будь-яких засобів заробляти
кошти на утримання численної родини).
Через гоніння та утиски з боку
влади поет-пісняр був вимушений залишити СРСР (25 червня 1974 року).
Спочатку О.Галич жив у Норвегії, потім Німеччині, потім у Франції,
де помер внаслідок нещасного випадку.
|
