|
|
 КІСТЯКІВСЬКИЙ
Юрій-Богдан (Георгій)
(18.11 1900, Київ – 7.12 1982,
Кембридж, Массачусетс, США).
Державний діяч, вчений (США)
Навчався у Берлінському
університеті (доктор наук, 1925).
Юрій Кістяківський народився у
відомій українській родині, що дала світу кількох видатних діячів.
Дід майбутнього вченого Олександр Кістяківський (1833–1885) – юрист,
професор Київського університету, заступник редактора петербурзького
українського журналу "Основа". Його сини: Богдан Кістяківський
(1868, Київ -1920, Катеринодар) – батько Юрія – юрист, соціолог,
філософ права, професор Київського університету, член ВУАН (друкувався
під псевдонімом "Українець", редагував твори М.Драгоманова, був
знайомим з І.Франком); Володимир Кістяківський (1865, Київ – 1952,
Москва) – фізико-хімік, член Української АН, АН СРСР, професор
Ленінградського Політехнічного інституту, директор заснованого ним
Колоїдно-електрохімічного інституту; Ігор Кістяківський (1876, Київ
-1941, Париж) – юрист, міністр внутрішніх справ в уряді гетьмана
П.Скоропадського.
"Мій батько, – згадував
Ю.Кістяківський, – сприймався сучасниками як "біла ворона". Він
одним з перших досліджував проблеми прав людини, які не лише в
тодішній Росії нікого не цікавили". Богдан Кістяківський 1905 року
сформулював концепцію прав людини (у статті "Права людини і
громадянина"), яка на 43 роки випередила подібне формулювання
політичних та економічних прав людини, викладені в "Декларації
універсальних людських прав" ООН. Матір'ю майбутнього вченого булла
Марія Берендштам.
Ю.-Б. Кістяківський – учасник
громадянської війни в Росії на боці Білої гвардії (танкіст,
1918-20). В еміграції з 1921 року (Югославія). З 1926 року – в США,
куди потрапив як стипендіат Міжнародного комітету з освіти в галузі
фізичної хімії (Прінстонський університет). За порадою свого
наукового керівника професора Х.Тейлора написав книгу "Фотохімічні
процеси", що вийшла в серії монографій Американського хімічного
товариства 1928 року і принесла вченому визнання в галузі фотохімії.
1930 Ю.-Б.Кістяківський одержав запрошення працювати в Гарвардському
університеті.
З початком ІІ_ї Світової війни
працював виключно над проблемами забезпечення національної оборони
США (член Американського Комітету Національної Оборони). У липні
1940 – консультант Відділу з розробки вибухових речовин
Національного дослідницького комітету з оборони, з 1942 – очолив цей
відділ (займався питаннями створення й випробування вибухових
речовин, вивчав їх вплив на довкілля, розробляв ракетне паливо). З
1941 – член Комітету з атомної енергії при Національній Академії
наук, учасник Манхетенського проекту (створення першої атомної бомби
США – Ю.-Б.Кістяківський сконструював вибуховий пристрій для
детонації атомної бомби. Вчений був одним з п'яти учасників
підготовки до вибуху плутонієвої бомби в пустелі Нью-Мехіко – він
тримав у руках ключ до вибухового пристрою). 1943 – консультував
лабораторію в Лос_Аламосі, а 1944 очолив відділ з розробки
традиційних вибухових речовин для атомної бомби. Свою участь в
атомному проекті Ю.-Б.Кістяківський пояснював рішучим неприйняттям
нацизму.
У лютому 1946 повернувся до
Гарвардського університету. 1947-50 – завідував кафедрою хімії,
відновив дослідницьку роботу, читав лекції студентам. З 1950 – на
державній службі США.1953_58 – член консультативного комітету
міністерства оборони з балістичних ракет. З 1959 – член
консультативного комітету з хімічної енергії в Національному
управлінні з аеронавтики (американське космічне агентство – НАСА). З
1959 – спеціальний радник Президента США Д.Ейзенхауера з науки та
техніки. Пробув на цій посаді до 1961 року: консультував Президента
з широкого кола проблем (від координації досліджень та розробок у
різноманітних науково_дослідних закладах до підготовки наукових
кадрів. Про цей період свого життя Ю.-Б.. Кістяківський розповів,
опублікувавши щоденник "Вчений у Білому Домі" (1976).
У січні 1968, протестуючи проти
війни у В'єтнамі, Ю.-Б.Кістяківський подав у відставку й залишив всі
свої урядові посади. 1971 відійшов від активної дослідницької
діяльності й став активним учасником руху за відвернення ядерної
війни, особливо ж застосування зброї массового знищення. В останні
роки життя вчений був головою Ради за створення у світі гідних умов
життя для людини – організації, яку 1962 року заснував американський
фізик-ядерник Л.Сціллард.
Вчений був членом Національної
академії наук США, Американської академії науки та мистецтв,
Американського хімічного товариства, Американського філософського
товариства, Американського фізичного товариства, почесним членом
Лондонського хімічного товариства.
Серед відзнак Ю.-Б.Кістяківського,
зокрема, премія Ніколса і Петера Дебая, медалі Теодора Уільяма
Річардса, Прістлі і Дж.Гібсона, якими нагородило вченого
Американське хімічне товариство.
Дж.Кістяківський удостоєний
державних нагород США: медаль "За заслуги", Президентська медаль
"Свобода", медаль "За заслуги Військово-повітряних сил США", медаль
"За досягнення в науці"; нагороди Великої Британії: королівської
медалі "За заслуги в ім'я Свободи".
Юрій Кістяківський – один з
найвидатніших науковців українського походження в Америці. Донька
вченого Віра – професор фізики Массачусетського технологічного
інституту.
|
