|
|
КОНДРАТЮК
Юрій
(справжнє прізвище та ім'я
– ШАРГЕЙ Олександр)
(21.08 1897, Полтава –
між 23 і 25.02 1942, Орловщина, Росія)
Піонер космонавтики,
конструктор, винахідник (СРСР).
Навчався в
Петроградському політехнічному інституті.
Перші праці з теорії
міжпланетних польотів О.Шаргей розпочав ще під час навчання в
полтавській гімназії. З початком І-ї Світової війни вимушений
залишити навчання в інституті, потрапляє до військової школи
прапорщиків, звідти на Закавказький фронт. Після розпаду Російської
імперії повертається в Полтаву. Мобілізований в Добровольчу армію.
Весною 1921 року, боячись репресій "ЧК", вимушений був змінити
прізвище й стати Ю.Кондратюком (родичі в томику поезій Ф.Шіллера
передають О.Шаргею документи померлого в Києві Юрія Васильовича
Кондратюка).
1925 року надіслав до
Головнауки у Москву рукопис "Про міжпланетні подорожі", продовжував
працювати механіком у різних містах та регіонах СРСР (Кубань,
Осетія, Сибір). "Найповніше дослідження з міжпланетних подорожей з
усіх, що були написані досі", – так відгукнувся про дослідження
Ю.Кондратюка професор Вєтчінкін. У січні 1929 року в Новосибірську
(за власний кошт) побачила світ книга Ю.Кондратюка-Шаргея
"Завоювання міжпланетних просторів".
1930 року засуджений за
неправдивим звинуваченням у шкідництві, працює у конструкторському
бюро ОДПУ інженером-конструктором (до 1932 року).
1932-33 роки в
Новосибірську працював над проектом потужної Кримської
вітроелектростанції. Наступного року продовжив цю роботу в Харкові.
Проект передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тисяч кіловат,
у той час як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею.
1939 року Ю.Кондратюк
очолив відділ проектно-експериментальної установи
вітроелектростанцій у Москві.
З початком ІІ-ї Світової
війни вступив добровольцем до народного ополчення й пропав безвісти.
Юрій Кондратюк (Олександр
Шаргей) увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох
оригінальних ідей (і не лише для космосу), що були реалізовані його
послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі.
Зокрема, Ю.Кондратюк вперше обґрунтував економічну доцільність
вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів,
гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії
космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням все
ж є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали
американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник
Землі. Наприкінці 60-х років журнал "Лайф" познайомив читачів з
деякими деталями підготовки американської програми "Аполлон". У
Головному управлінні пілотованих польотів при Національному
управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (НАСА) під час
обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою
Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести
корабель на навколомісячну орбіту, потім відділити й спустити на
Місяць спеціальну кабіну. Ця ідея, з котрою пізніше згодилися всі
керівники американської програми, була взята з книги Юрія Кондратюка
"Завоювання міжпланетних просторів". "Коли березневого світанку 1968
року я схвильовано слідкував на мисі Кеннеді за стартом ракети, що
повинна була понести корабель "Аполлон-9" у напрямку до Місяця, –
згадував Д.Хуболт, – я думав про українця Юрія Кондратюка, котрий
розрахував цю трасу, по якій повинні були летіти троє наших
астронавтів". Астронавт Ніл Армстронг через 45 років перетворив у
життя ("Лунер-орбіт-рандеву") те, про що мріяв Ю.Кондратюк.
|