|
 МЕРЕЖКОВСЬКИЙ
Дмитро
(2.08 1865, Петербург – 9.12 1941,
Париж)
Письменник (Росія).
Автор творів, які досліджували
релігійно-філософські проблеми, насамперед, в рамках складної й
суперечливої російської дійсності: романів "Христос і Антихрист" (трилогія),
"Смерть Богів (Юліан Відступник)", "Воскреслі Боги (Леонардо да
Вінчі)", "Олександр І", "14 грудня", філософського есе "Прийдешній
Хам". В останньому Д.Мережковський пророче писав: "Хамство виникає в
усякій культурі – і саме там, де виникає ослаблення, втрата чіткої
орієнтації в духовному світі...".
Сучасники давали різні, часто
протилежні одна одній, оцінки творчості Д.Мережковського: хтось
називав його першим у Росії письменником-європейцем, хтось –
архаїчним прозаїком. Нобелівський лауреат І.Бунін був найвідвертішим:
"... плоско й елементарно до неможливого".
Ненависть до більшовиків, які
зруйнували дореволюційний світ, у якому жив письменник, штовхала
його до незрозумілих для російської еміграції кроків. Наприклад,
Д.Мережковський привітав А.Гітлера (якого порівняв з... Жанною д'Арк)
з початком війни нацистської Німеччини з СРСР. Більшість емігрантів
відвернулося від колабораціоніста.
У 30-ті роки минулого століття
письменник висувався на Нобелівську премію з літератури.
В автобіографії (1913)
Д.Мережковський документально підтверджував своє походження від
родини прадіда Федора Мережка – військового старшини з Глухова
(батько письменника, вже з прізвищем Мережковський, вислужився до
дійсного таємного радника, що відповідало військовому званню
генерал-лейтенанта).
|
