|
6
травня 2009
відбулася зустріч членів виконавчого
комітету Міжнародної асоціації україністів (МАУ) із заступником
директора московського Центру україністики та білорусистики
Безпальком Богданом Анатолійовичем. Було обговорено ряд питань,
пов’язаних з координацією співпраці між Центром та МАУ.
Б.А.Безпалько повідомив,
що ця проблема водночас актуальна для україністів у Росії, оскільки
їх діяльність має спорадичний характер – науковці працюють
ізольовано навіть у межах одного міста. Нині Центр, який очолює
д.іст.наук, професор М.В.Дмітрієв найтісніше контактує з відділом
східного слов’янства Інституту слов’янознавства РАН (керівник О.Ю.Борисьонок).
У контексті зв’язків з МАУ було
наголошено на необхідності проведення спільних заходів –
конференцій, круглих столів тощо, також йшлося про обмін науковою
літературою. Обговорювалась можливість провести уже в цьому році на
базі МАУ круглий стіл з проблем україністики в Росії. За словами
Б.А.Безпалька на сьогоднішній день україністика в Росії не має
статусу офіційної спеціальності та окремих кафедр. Основними
напрямами українознавчих студій є історія, філологія, лінгвістика та
філософія, в МДУ ім. М.В.Ломоносова ці дисципліни об’єднує кафедра
історії країн близького зарубіжжя та кафедра історії південних і
західних слов’ян.
Веб-сторінка
Центру україністики та
білорусистики: http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/plans.htm
6 травня
2009 члени виконавчого комітету
Міжнародної асоціації україністів (МАУ) зустрілись із представником
україністики в Німеччині – п. Любомиром Мардаком, котрий окрім
запланованого візиту до Чернівців також відвідав Київ.
Під час розмови зокрема йшлося
про діяльність Німецької асоціації україністів та можливість
співпраці в межах нового, започаткованого МАУ проекту «Історія
зарубіжної україністики».
Щодо ситуації у Німецькій
асоціації україністів, п.Любомир Мардак відзначив, що місцеві центри
такого профілю не відзначаються скоординованістю своєї діяльності.
Крім того, гостро назріла проблема із залученням молодих
вчених-україністів – доробок багатьох фахівців старшого покоління не
знаходить свого продовження у сучасних студіях. Любомир Мардак також
звернув увагу на відсутність інтересу з боку Української держави до
своїх науково-культурних центрів за кордоном, тоді як це питання має
не тільки гуманітарно-просвітницький, але й господарчий аспект, що
пов'язаний з певним майном - територіями, нерухомістю тощо.
«Історія зарубіжної україністки», як зазначив Любомир Мардак
представляє водночас важливий за масштабністю проблематики та
складний у плані реалізації проект. У цьому зв’язку він люб’язно
запропонував надати МАУ власні, накопичені впродовж багатьох років
праці, матеріали стосовно даної тематики.
|
