Міжнародна асоціація україністів

Сіренко Юлія,

Росія, Башкортостан,

м. Уфа

Організація української національної освіти в Башкортостані почалося в 90-х роках XX століття разом із процесом національного відродження українців Республіки Башкортостан. Один із розділів “Програми національного відродження українців Республіки Башкортостан”, прийнятої на I з’їзді українців Башкортостану від 14 березня 1992 року і доповненої на II з’їзді українців РБ від 21 січня 1995 року, мав назву “Мова і народна освіта”.

Аналізуючи ситуацію із станом українського слова в Башкортостані, українці були вкрай схвильовані тим, що рідна мова функціонує лише на побутовому рівні у місцях компактного проживання українців, у тих українських селах, котрі заснували ще на початку XX століття вихідці з українських земель, заведені долею до Башкирії в пошуках вільної землі. Та стара генерація українців, той золотий український фонд, котрий разом з мовою, привіз на башкирську землю свої звичаї, традиції, пісні, поступово, з плином часу, почав відходити у небуття. А щоб з останнім прадідом, пам’ятаючим материнську мову, не зникла з лиця землі українська мова, потрібно було, як можна швидше, не гаючи часу, навчити українському слову молоде покоління українців, передати цей дорогоцінний скарб їм і майбутнім поколінням.

Мова – це той найважливіший, найдорожчий і найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живі й майбутні покоління народу в одне велике історичне живе ціле. Вона не тільки виражає життєвість народу, але й є саме це життя.

Ось чому виховання підростаючого покоління для кожної нації є найважливішою складовою часткою національної культури. Успадкування усіх культурно-історичних традицій батьків, дідів, прадідів завжди було гарантом вічності життя нації. Прекрасно усвідомлюючи цей постулат, українці Башкортостану намітили ряд першочергових завдань з відродження української мови в Башкортостані. А саме: створити безперервну систему української національної освіти в Республіці Башкортостан, в місцях компактного проживання українців відкривати українські дитячі садки та школи, вводити до навчальних програм такі дисципліни, як українська мова й література, історія та культура українського народу.

Сьогодні, можна з гордістю впевнено констатувати, що те, про що мріяли українці Башкортостану в 90-х роках, здійснилося. В Башкортостані, на відміну від Російської Федерації, створена унікальна система безперервної української національної освіти.

Українська мова й література вивчаються в наступних освітньо-виховних закладах:

- с. Золотоношка Стерлітамацького району - у дитячому садочку та середній загальноосвітній школі

- с. Санжарівка Чишминського району – у неповній загальноосвітній школі

- с. Троїцьке Благоварського району – у середній загальноосвітній школі

- с. Степанівка Аургазинського району – у середній загальноосвітній школі

- м. Салават – у недільній українській школі

- м. Уфа – у середній загальноосвітній школі № 9 та недільних: Національній українській школі ім. Т.Г. Шевченка, Національній українській школі “Злагода”, українському національному центрі “Дзвіночок”.

З 1997 по 2004 рік українська мова викладалася в Уфимському педагогічному коледжі № 1, де студенти відділення “Навчання в початкових класах” оволодівали додатковою спеціальністю “Вчитель української мови”. Як правило, на цю спеціальність набиралися учні із місць компактного проживання українців в Башкортостані, а саме с.Золотоношка Стерлітамацького району, с.Степанівка Аургазинського району, с.Іваненково (Троїцьке) Благоварського району, с.Санжарівка Чишминського району.

Треба зазначити, що більшість студентів українського відділення коледжу були виходцями з цих сіл, хоча в групі навчалися й уфимці, серед родичів котрих були українці, або котрі за власним бажанням хотіли навчатися на українському відділенні. Досить назвати такі прізвища студентів як Баємбітова Діна, Сайфутдінова Лілія, Сорокіна Анастасія, Чеховська Жанна, Алєксєнцева Наталія.

Рівень володіння українською мовою у більшості студентів був нульовим, лише ті, хто був вихідцями з українських сіл, на побутовому рівні розуміли мову, а тому довелося починати з етапу “слухання, сприймання на слух та розуміння української мови”. Із студентів коледжу було організовано фольклорну групу “Червона рута”, котра приймала активну участь в усіх національних святах в рамках коледжу, Шевченківських Днях, виступала перед студентами коледжу із фольклорними українськими композиціями “Українське Різдво”, “Святий Миколай”, Великоднє свято”, а також стала дипломантом Днів слов’янської писемності в Уфі (2001).

За цей період більше двадцяти п’яти випускників здобули додаткову спеціальність, і частина з них повернулася до рідних сіл, почавши викладати українську мову. На жаль, через мало перспективність середньо-професійної освіти в сучасному суспільстві та самої професії учителя початкових класів, кількість бажаючих вступати до педагогічного коледжу різко знизилася, тому набір на українське відділення було припинено. Здобутки в українській середньо-професійній освіті стали першою ластівкою в справі підготовки власних українських педагогічних кадрів на території Башкортостану.

Та на цьому професійна українська освіта не припинила своє існування, вона перейшла на вищий професійний рівень, бо з 1998 року у філії Московського державного відкритого педагогічного університету ім.. М.О. Шолохова в м. Уфі (нині Уфимська філія ДОЗ ВПО “Московський державний гуманітарний університет ім. М.О. Шолохова”) на філологічному факультеті студенти спеціальності “Російська мова й література” стали освоювати додаткову спеціальність “Українська мова й література”.

На філологічному факультеті українська мова вивчається як іноземна (друга слов’янська мова) з 1 по 5 курс. До навчального плану входять наступні дисципліни: “Практикум з української мови”, який дозволяє за допомогою розмовно-тематичних занять навчити студентів-філологів правильно сприймати на слух, розуміти, розмовляти і спілкуватися українською мовою. В результаті такої роботи здійснюється основний принцип у вивченні української мови як іноземної – комунікативний.

Крім того, студенти також вивчають усі розділи “Сучасної української літературної мови”, правда “Фонетика”, “Лексика”, “Морфеміка. Словотвір”, “Морфологія” та “Синтаксис” вивчаються в порівняльному аспекті, тобто лише ті специфічні риси мовної системи, які відрізняють українську мову від сучасної російської літературної мови.

Також студенти вивчають “Історію української літератури” від найдавніших часів до сучасності. Знайомлячись з класиками і сучасниками української літератури, читаючи в оригіналі твори Г. Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, П. Тичини, О. Вишні, О. Довженка, Л. Костенко, - вони не тільки збагачують свій словниковий запас, а й розширюють філологічний світогляд. І все це завдяки Бібліотеці української літератури, котра знаходиться в бібліотеці філії та налічує більше 4 тисяч україномовних примірників.

Важливою ланкою в процесі вивчення української мови, виховання любові і поваги до українського слова є пізнання скарбів народних традицій, звичаїв, обрядів.

Процес ознайомлення з українською національною культурою і побутом, традиціями й обрядами безперервний. Він починається на уроках української мови й літератури, де студенти знайомляться з кращими взірцями української народної творчості й фольклору і продовжується та поглиблюється на заняттях з “Української народної творчості”, “Українського народознавства”.

Оскільки за навчальним планом передбачена виробнича педагогічна практика, котру студент проходять на базі СЗШ №9 м.Уфи – базової республіканської української школи, то абсолютно логічними є такі дисципліни навчального плану як “Методика викладання української мови” та “Методика викладання української літератури”.

Крім того, в процесі вивчення української мови студенти вивчають основні принципи та методи з “Теорії та практики перекладу”, що в майбутньому дозволить їм на практиці використати свої знання як перекладачів з української мови, нагальна потреби в котрих виникла в останні роки, пов´язані з міграційними процесами в Україні та Росії.

Уфимською філією ДОЗ ВПО “Московський державний гуманітарний університет ім. М.О. Шолохова” створено можливості для вивчення рідних мов за вибором студентів. Тому на рівні з башкирською, татарською та російською мовами, студенти різних спеціальностей, таких як “Педагогіка та психологія”, “Історія”, “Іноземна мова”, “Технологія та підприємництво”, об´єднуючись в одну групу, вивчають українську мову як рідну.

Щорічно студенти філії беруть активну участь в Республіканському конкурсі “Шевченківські дні”, Міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика (лише за 2006 рік переможцями стали 7 студентів: 4 студентів одержали третє місце (Панова Альміра, М’яснікова Олена, Васильєва Марина, Хабірова Аліна), 2 – друге (Садікова Алія, Бікбулатова Регіна) і 1 студентка – Ісмагілова Альбіна – перше місце), Міжнародному конкурсі молодіжних виконавців “Червона калина”, Днях слов’янської культури та писемності, Дні української писемності й мови та ін.

Як творча та активна молодь, вони пишуть поезію та займаються перекладами. Найкращими перекладачами з української мови на російську серед студентів стали Глухова Ольга та Одишева Олена, роботи котрих, а це переклади Т.Шевченка, Л.Українки, В.Самійленка, Ліни Костенко, увійшли до збірки поезій та перекладів з семи слов’янських мов: білоруської, болгарської, польської, сербської, хорватської, української, російської та чеської “Діалог слов’янських культур” (Уфа, 2007).

Серед колишніх студентів є ті, хто спробував себе в ролі вчителів української мови сільських та міських шкіл: Лебідь Світлана (с.Степанівка), Храмова Наталія (СШ №9 м.Уфи), Сорокіна Анастасія (недільна школа при Українському культурному центрі “Дзвіночки” Дьомського району м.Уфи), Рубан Наталія (с.Іваненково або Троїцьке), Дубовик Василина (с.Санжарівка).

З 7 по 17 липня 2007 року кращі студенти нашої філії, котрі досягли значних успіхів в оволодінні українською мовою, представляли Республіку Башкортостан в Європейському молодіжному проекті “Українська музика – спадщина Європи” у м.Львові, організованого Перемишльським центром культурних ініціатив “Митуса” з Польщі на кошти з фондiв Євро-союзу. Серед учасників проекту була українська молодь з 4 держав: Польщі, Словенії, України та Росії.

Крім того, щороку в Республіці Башкортостан, в період літнього відпочинку, організується україномовний табір “Кобзарик” для дітей та молоді, котрі вивчають українську мову як другу рідну та всіх, хто бажає познайомитися з українською культурою та мовою. Активними учасниками табору “Кобзарик”є і студенти філії, котрі приїжджають сюди не лише гарно відпочити, бо до послуг відпочиваючих тут є: іпо-, вітаміно- та кумисотерапія, але й удосконалити свої комунікативні навички у спілкуванні з вожатими з України (м.Ніжин). До речі, табір діє на території власної студентської спортивно-оздоровчої бази відпочинку “Кульчум” Уфимської філії МДГУ ім. М.О. Шолохова в мальовничому Єрмекеївському районі Республіки Башкортостан.

Ще однією гранню української освіти в Башкортостані є активна участь студентів в аматорських виставах української театральної студії. Філологи з задоволенням демонструють свої мовні та акторські уміння та навички, перевтілюючись на сцені в образи гоголівсько-шевченківських персонажів (“Подарунок для Оксани” за мотивами оповідання М.Гоголя “Ніч проти Різдва” та “Назар Стодоля” Т.Г. Шевченка).

Сьогодні на філологічному факультеті університету предмети українознавчого циклу вивчає 61 студент. І я розумію, що лише одиниці зв’яжуть свою долю з українським словом, а переважна більшість ніколи не буде викладати українську мову в навчальних закладах, та в усі часи критерієм освіченості людини було володіння кількома мовами. Як говориться у одному крилатому виразі “Чим більше ти знаєш мов, тим більше ти - людина”, тому знання української мови для майбутніх філологів – це також додаткова можливість пізнання східнослов’янської мовної єдності, що прекрасно усвідомлюють і мої студенти-філологи.